Організація харчування

Основні принципи організації харчування в дошкільному підрозділі ліцею наступні:

1. Достатня енергетична цінність раціонів, відповідна енерговитратам дітей.
2. Збалансованість раціону по всіх замінним і незамінним харчовим факторам, включаючи білки і амінокислоти, харчові жири та жирні кислоти, різні класи вуглеводів, вітаміни, мінеральні солі і мікроелементи.
3. Різноманітність раціону, що є основною умовою забезпечення його збалансованості.
4. Відповідна технологічна та кулінарна обробка продуктів і страв, що забезпечує їх високі смакові переваги і збереження вихідної харчової цінності.
5. Облік індивідуальних особливостей дітей (у тому числі непереносимість ними окремих продуктів і страв).
6. Забезпечення санітарно-гігієнічної безпеки харчування, включаючи дотримання всіх санітарних вимог до стану харчоблоку,  до якості продуктів харчування що постачаються, їх транспортування, зберігання, приготування та роздачі страв.

 Режим харчування дитини вдома

     Раціональний режим харчування сприяє зміцненню імунітету дитячого організму, нормальному росту та розвитку дитини. Такий режим харчування передбачає суворе дотримання часу прийомів їжі. Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.   

Привчайте дитину:

• перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;
• під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу;
• відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо);
• самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки;
• не обливатись;
• після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.

Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що  подається у дошкільному закладі, та часи прийому їжі.

*    Формуйте у дитини культурно-гігієнічні навички під час вживання їжі.   

* Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним.                          

* Обговорюйте з дитиною правила розпорядку, пояснюйте їй, що і як треба робити.

*  Виховуйт у дитини культуру поведінки, вміння орієнтуватися у навколишньому світі;

* Привчайте розуміти призначення й основні якості предметів побуту, називати їх (тарілка велика, маленька, глибока, мілка тощо), вчити розуміти і називати дії з предметами (з чашки п’ють, ложкою їдять тощо); виховувати слухняність, пошану до дорослих;

* заохочуйте висловлювати прохання;

* навчайте словам ввічливості.

Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою. Свіжі овочі та фрукти перед вживанням обдавайте окропом для знищення патогенних мікроорганізмів.

 Раціональне харчування

 Раціональне харчування – це харчування здорових дітей, що повністю відповідають віковим фізіологічним потребам організму в основних речовинах і енергії.

    Залежно від віку діти повинні щодня одержувати певну кількість енергії, живильних, мінеральних речовин і вітамінів.

    Білки є життєво необхідними речовинами й мають особливе значення в харчуванні дітей. Насамперед це основний пластичний матеріал, що йде на побудову кліток, тканин, органів. Необхідні вони також для утворення ферментів, гормонів, гемоглобіну крові, вони формують з'єднання, які забезпечують імунітет. Білки беруть участь у процесах засвоєння жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів. Особливо велика їхня роль у засвоєнні організмом вітаміну С.

    Жири є джерелом енергії, вони необхідні для побудови клітинних оболонок, беруть участь в обміні речовин, відіграють роль запасного живильного матеріалу, забезпечують засвоєння багатьох вітамінів.

    Найбільш легко засвоюються організмом молочні жири (вершкове масло, вершки, сметана), сутужніше - свинячий, баранячий, яловичий жир, тому їх не рекомендується використати в харчуванні дітей дошкільного віку. Варто уникати надлишкового споживання жирів, тому що це може привести до ожиріння.

    Вуглеводи – головне джерело енергії, разом з білками й жирами вони беруть участь в обміні речовин. Більша частина харчового раціону дитини складається з вуглеводів, добова норма вуглеводів в 4 рази більше, ніж жиру і білка. Вуглеводи втримуються в продуктах рослинного походження - крупах, картоплі, овочах, фруктах. Багаті вуглеводами цукор, хліб, мед, цукерки. Надлишкова кількість вуглеводів легко перетворюється в жир і нерідко є однією із причин ожиріння, а надлишок солодощів сприяє розвитку карієсу зубів.

    Мінеральні речовини, що входять до складу харчових продуктів, діляться на макроелементи, (кальцій, калій, фосфор, натрій, хлор) і мікроелементи (фтор, цинк, мідь, йод). Особливе значення в харчуванні дітей надається солям кальцію й фосфору, які формують кісткову й зубну тканини, входять до складу гормонів, беруть активну участь в обмінних процесах. Кальцію властиво протизапальна й антиалергічна дія.

    Вітаміни відіграють роль каталізаторів в обмінних процесах, вони необхідні для росту й розвитку кліток, тканин. Вітаміни вводяться з їжею. Як правило, вони не синтезуються в організмі. Вітаміни діляться на 2 групи: жиророзчинні (А, D, Е, К) і водорозчинні (С, В).

    Вода – необхідна складова частина раціону, вона входить до складу кліток і тканин, бере участь у процесах, що забезпечують життєдіяльність організму; з водою видаляються кінцеві продукти обміну. Вода в організм надходить із продуктами (особливо багато її втримується у свіжих фруктах і овочах), а також у вільному стані (чай, компот, суп). У добу кількість рідини, що надходить в організм дітей 3-7 років, повинне бути в межах 1,5-2 л. Потреба в рідині коливається залежно від сезону року, віку, індивідуальних особливостей дитини. Надлишкова кількість води не рекомендується, тому що це веде до перевантаження нирок, серця.

Харчове отруєння у дитини, симптоми

На жаль, від харчового отруєння ніхто не застрахований. І як би сильно ви не опікали і не дбали про свою дитину, це може статися і з ним. Маленькі діти дуже часто тягнуть до рота брудні предмети або можуть з’їсти немиті фрукти. Тому кожній мамі необхідно знати і вміти надавати допомогу, якщо її дитина отруїлася.

Отже, тема нашої сьогоднішньої статті — «Харчове отруєння у дитини, симптоми».

Найпоширенішими бактеріями, які потрапляють в продукти харчування, є Salmonella і деякі види кишкової бактерії Escherichia coli. Основними симптомами, отруєння цими вірусами, бувають діарея, блювота, біль у кишечнику, іноді висока температура.

Ідеальними продуктами для заселення цих бактерій є погано оброблене м’ясо і птиця, риба, спіймана в забруднених водоймах, пошкоджені сирі яйця, молочні продукти, а іноді й сирі овочі й фрукти.

Неправильне приготування і зберігання цих продуктів може бути причиною отруєнь. А при не дотриманні норм і правил гігієни при обробці харчових продуктів, розмноження мікроорганізмів збільшується. Особливо обережними потрібно бути в літній сезон, тому що від жарких і високих температур їжа псується дуже швидко і небезпека харчових отруєнь збільшується. Тепер давайте поговоримо детальніше про харчове отруєння у дитини, симптоми якого також повинні знати всі мами.

Якщо, незважаючи на всі обережності, отруєння продуктами харчування все ж сталося, то в першу чергу організм необхідно позбавити від отрути і токсинів. Найефективніший спосіб — викликати блювоту. Найбільш швидкий варіант це зробити — натиснути на корінь язика чистим пальцем. Для малюків молодше трьох років він не прийнятний, так як дитина може сильно налякатися і захлинутися блювотними масами. Для викликання блювоти у таких маленьких дітей їх потрібно напоїти великою кількістю кип’яченої води. Для малюка дворічного віку двох літрів буде достатньо. Щоб випити таку величезну кількість води, потрібно давати пити невеликими обсягами, але досить часто.

Рідкий і частий стілець теж у своєму роді корисний. Блювота і діарея — це захисна реакція організму, що допомагає швидше очиститися від отруйних речовин. Але негативною стороною є зневоднення. Для того, щоб не допустити цього і допомогти якнайшвидше відновити до нормального стану діяльність кишечника, необхідно частіше пити воду або спеціальні сольові розчини, які можна придбати в будь-якій аптеці. Годувати їжею і знову навантажувати кишечник не можна, до тих пір, поки симптоми не ослабнуть. Якщо такого готового розчину немає у вас під рукою, то приготувати його самостійно нескладно. Для цього потрібно взяти 2-3 моркви середнього розміру, нарізати шматочками і відварити в одному літрі води. Потім у відвар додайте чайну ложку солі, 100 грам родзинок, половину чайної ложки соди і 4 чайні ложки цукру і трохи прокип’ятіть. Моркву можна замінити 100 г родзинок. Після охолодження процідити і можна пити. Груднічку давати по одній-дві чайні ложки цього напою через кожні 6-10 хвилин, дитині старше півтора років дозування збільшується в два рази (три чайних ложки) через кожні 15 хвилин., Можна дати посмоктати заморожені шматочки льоду з соку, приготовленого в домашніх умовах.

Як правило, шести-восьми годин буває досить організму, щоб прийти в себе. Якщо симптоми отруєння тривають довше і з’являються явні ознаки зневоднення, то терміново викликайте лікаря.

У домашній аптечці завжди повинні бути лікарські засоби для швидкої допомоги при отруєнні і сприяють очищенню організму від отруйних речовин. Збираючись у подорож чи поїздку за місто, на дачу, подбайте про те, щоб сунути в кишеню сумочки активоване вугілля, або інші препарати, які може порекомендувати дільничний лікар. Перед вживанням вивчіть в інструкції можливі побічні дії, протипоказання і дозування. Без призначення лікаря не давайте антибіотики та інші сильнодіючі ліки.

Щоб уникнути цього неприємного захворювання потрібно не забувати про міру профілактики. По-перше, не забувайте мити руки перед їжею і перед приготуванням їжі. По-друге, обов’язково залишайте їжу тепловій обробці, особливо в літній період часу. Продукти, що вимагають охолодження, не тримайте при кімнатній температурі. Відразу прибирайте їх в холодильник, як тільки принесли їх з магазину, після використання при приготуванні їжі. Навіть розморожувати продукти потрібно в холодильнику. По-третє, обов’язково мийте кухонний інвентар, посуд гарячою водою та миючими засобами після кожного етапу приготування їжі (особливо, якщо вони стикалися з сирими м’ясом і птицею). По-четверте, збираючи дитині в школу бутерброди, то з вечора покладіть їх у холодильник, а віддайте перед самим виходом. У охолоджених продуктах мікроби розмножуються не охоче. Контейнер для зберігання бутербродів мийте щодня.

І останнє, поясніть дитині яку небезпеку несе в собі купання в забруднених водоймах, а вже тим більше не можна пити воду з них. Сиру воду необхідно доводити до кипіння, а в дачних умовах — кип’ятити 5 хвилин.

Літо – пора свіжих овочів та фруктів і пора… нажаль отруєнь.

Харчові отруєння — це захворювання гострого характеру, що виникають після споживання їжі зараженої певними видами мікроорганізмів, або в якій є мікробні отруйні речовини різного походження. Серед харчових отруєнь найпоширенішими є харчові токсикоінфекції, які виникають внаслідок споживання їжі, зараженої деякими видами мікробів (сальмонелами, патогенними серотипами кишкової палички, стрептококами та ін.). Характерною ознакою токсикоінфекцій є те, що вони виникають після вживання їжі, у якій міститься велика кількість збудників хвороб. Найтяжчим із харчових отруєнь бактеріального походження є ботулізм. Недотримання при домашньому консервуванні термінів стерилізації, неякісне миття посуду, овочів та фруктів сприяє розвитку мікробів ботулізму, накопиченню його токсину, який викликає отруєння. Останнім часом почастішали випадки виникнення ботулізму від вживання в’яленої риби домашнього приготування. Інкубаційний період при ботулізмі триває від 6-8 годин до кількох днів. Ранніми ознаками захворювання є розширення зіниць, опущення повік, двоїння в очах, відсутність реакції на світло. При цих симптомах необхідно негайно звертатися за медичною допомогою.

Щоб запобігти виникненню харчових отруєнь мікробного походження дотримуйтесь таких правил:

• не купуйте м’ясо, якщо відсутнє клеймо про ветеринарно-санітарний огляд його;
• захищайте харчові продукти від забруднення, користуйтесь чистим посудом, доброякісною водою, дотримуйтесь правил особистої та виробничої гігієни;
• не вживайте сирого молока;
• качині та гусячі яйця використовуйте тільки для випікання хлібних виробів;
• суворо дотримуйтесь технології приготування, термінів теплової обробки страв із м’яса та риби, термінів зберігання та реалізації продуктів, які швидко псуються;
• старанно мийте овочі, посуд для приготування в домашніх умовах консервів і суворо дотримуйтесь термінів їх стерилізації;
• не допускайте змішування свіже приготованої страви із її залишками попереднього дня;
• не захоплюйтесь приготуванням м’ясних і рибних копченостей в домашніх умовах;
• усі продукти, що швидко псуються, зберігайте лише на холоді, слідкуючи за тим, щоб готові для вживання страви не торкалися при цьому сирих м’яса та риби;
• перед вживанням, особливо дітьми, сирих овочів та фруктів, обдавайте їх окропом;
• і останнє, найпростіше, але не менш значиме: завжди перед вживанням їжі старанно мийте руки з милом і привчайте до цього дітей.

Не допустити виникнення харчових отруєнь легше, ніж їх лікувати. Але, якщо у Вас чи членів Вашої родини після прийому їжі все ж таки з’явилися перші ознаки харчового отруєння — це підвищення температури тіла, озноб, головний біль, блювання, біль у животі, пронос та інше, не займайтеся самолікуванням, негайно звертайтеся за медичною допомогою.